Що насправді робить кібербулінг небезпечним?
У цій статті ми детальніше розглянемо що таке кібербулінг та чим він відрізняється від традиційного булінгу, а також поглянемо на загрози кібербулінгу.
Понад 18% рішень щодо булінгу, за даними аналітичного дослідження Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України, стосуються випадків використання засобів електронних комунікацій, тобто дій, які були вчинені в інтернеті за допомогою гаджетів.
Так, у мережі є безліч можливостей. Дитина знаходить інформацію, однодумців, навчається, спілкується, ділиться своїми думками, фото та відео. Але цифрове середовище це ще й простір, де дитину можуть ображати або вчинити інший злочин із тяжчими наслідками (шантаж тощо).
За статистикою Національної дитячої гарячої лінії ГО "Ла Страда-Україна", третина звернень від дітей і дорослих стосувалася кібербулінгу.
У цій статті, підготовленій на основі дослідженням Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України, ми детальніше розглянемо що таке кібербулінг та чим він відрізняється від традиційного булінгу (цькування), а також поглянемо на загрози, які приховує у собі феномен кібербулінгу.
Кібер+булінг. Розбираємося із визначенням
Поняття кібербулінг умовно можна поділити на дві частини. Почнемо із другої. Булінг має таке визначення у національному законодавстві (Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) ): Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Хто ж такі учасники освітнього процесу? Це учні, керівники закладів освіти, вчителі, психологи, бібліотекарі; а також батьки або особи, які їх замінюють, та інші спеціалісти.
У визначенні йдеться, що булінг проявляється через різні форми насильства. Розберемося, що мається на увазі. Фізичне насильство наприклад, штовхання, зачіпання, підніжки, бійки; психологічне - образи, поширення неправдивих чуток, залякування, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж; економічне - дрібні крадіжки, пошкодження або знищення особистих речей, вимагання грошей, їжі тощо; сексуальне -образливі жести, прізвиська, погрози, поширення чуток, обмацування сексуального (інтимного) характеру.
Час від часу на гарячі лінії надходять скарги від дорослих людей про булінг усередині робочого колективу, цькування у студентському середовищі тощо. Важливо розуміти, що для кваліфікації випадку як булінгу обов'язковою умовою є те, що однією зі сторін має бути малолітня (до 14 років) чи неповнолітня особа (14-18 років). Тобто кібербулінг чи булінг - це лише ті ситуації, де або булером, або постраждалою стороною обов'язково є дитина.
Про наслідки булінгу у законодавстві (Стаття 173(4) КУпАП) зазначено: внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Для другої частини визначення кібербулінгу і розпізнавання саме цього явища як такого є ознака "із застосуванням засобів електронних комунікацій". У законі щодо булінгу вживається термін "засоби електронних комунікацій", тобто мобільні телефони, комп'ютери, інші девайси, через які може здійснюватися вихід в інтернет і цькування.
Однак в контексті кібербулінгу доцільніше використовувати більш узагальнене визначення - інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), які є узагальненим визначенням, що включає інформаційно-комунікаційні засоби зв'язку або мобільні додатки та їхній контент. Це визначення охоплює широкий спектр доступних технологій: радіо, телебачення, супутники, мобільні телефони, стаціонарні способи зв'язку, мережеве обладнання та програмне забезпечення.
Отже, термін "кібербулінг" вживається для означення булінгу (цькування), що відбувається в інтернеті переважно через мобільні телефони в соціальних медіа.
Дискусії щодо визначення кібербулінгу ще тривають, та все ж можна окреслити його риси:
- Намір зашкодити - кривдник/ця навмисне завдає шкоди жертві, її психологічному благополуччю, репутації, стосункам чи іншим сферам життя.
- Нерівність сил - для традиційного булінгу властива взаємодія кривдника/-ці та жертви, за якої перший/-а є фізично або ментально сильнішим/-ою. А от для кібербулінгу дисбаланс сил характерний або тоді, коли через тиск групи однолітків постраждала особа зазнає соціальної ізоляції, або через анонімність кривдника/-ці.
І соціальна ізоляція, і анонімність кривдника/ці підсилюються ще й через широке поширення повідомлень у соціальних мережах, а також через складність повного видалення контенту з інтернету.
Інтернет дозволяє людям, зокрема знайомим безпосередньо, сказати або зробити те, що вони не можуть зробити чи сказати фізично. Через це є випадки, коли особа, що страждає від фізичного булінгу, може бути кривдником/-цею в мережі або навпаки.
Повторюваність (систематичність), тривалість цькування. Може виражатись або в публікуванні неприємного контенту послідовно через певний час, або через те, що опубліковані повідомлення можуть бути поширені, вподобані, опубліковані повторно чи залишатимуться онлайн невизначений час.
Чим відрізняється кібербулінг від булінгу?
На сьогодні виділяють критерії, що вирізняють ці два феномени:
1) технічні уміння;
2) можливість прихованої агресії, оскільки агресор(ка) може бути анонімним/ою в мережі;
3) моральна легкість булер(ка) в мережі не бачить реакції жертви, що робить моральні порушення легшими, не має зворотного зв'язку, менш імовірна емпатія і повага;
4) складніша роль спостерігача/-ки;
5) легша допомога булер(ка) втрачає підтримку з часом;
6) ширший обсяг потенційної і залученої аудиторії;
7) 24/7 жертві ніде не можна сховатися, бо навіть коли вона йде з кіберплатформи комунікації, вона чи він знає, що процес цькування там продовжується; кібербулінг важче контролювати і вплинути на нього, явище швидше стає системним, коли в одній особі поєднується роль жертви і булера.
Те, що додає кібербулінгу більше загрозливих масштабів - це роль спостерігачів/ок. Діджиталізація різко збільшує кількість спостерігачів/-ок до тисячі, а то й мільйонів через стрімке поширення контенту, а от у традиційному булінгу кількість свідків обмежена.
Коли в традиційному булінгу роль спостерігачів/-ок є пасивною і проявляється максимум у заохоченні булера/-ки, то в кібербулінгу вони можуть бути безпосередньо залученими.
Якщо кривдник/-ця оприлюднив/ла шкідливий контент, а спостерігач/-ка поширили його, їхня роль є подібною до кібербулера/-ки. Коли спостерігач/-ка вподобають або поширюють шкідливий контент, він чи вона посилює поведінку булера/-ки.
У наступній статті ми розглянемо, які є найпоширеніші види кібербулінгу в нашій країні.
Фото: pexels.com
04.11.2020